Get Adobe Flash player

Про життя Левка Лук‘яненка у Чернігові і його останній візит до міста

Він помер 7 липня в реанімаційному відділенні столичної лікарні. Український письменник, дисидент, один з авторів Акту про незалежність України, у 2005 році Лук’яненко отримав звання Героя України. Був лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка.

Левко Лук’яненко народився 1928 року в с. Хрипівка Чернігівської області. Кілька років дорослого життя провів у Чернігові.

У будинку по вулиці Рокосовського Левко Лук’яненко жив недовго: між звільненням із в’язниці й повторним арештом у 1970-х роках. Нині тут досі живе його перша дружина Надія Никонівна Лук’яненко.

Загалом за своє життя Левко Лук’яненко провів у радянських тюрмах і концтаборах 27 років. Був засуджений до страти за ідею відокремлення України від Радянського Союзу. За межами грат за дисидентом пильно стежили.

Чернігівець Олександр Ясенчук запрошував Левка Лук’яненка на зустрічі зі студентами.  Вони зідзвонювалися і товаришували: « Одного разу я йому дзвоню, це десь років два тому, питаю: Левко Григорович, а ви можете говорити? Ні, каже, незручно, бо я сиджу на даху і кришу ремонтую. Оце Левку Григоровичу 88 років, а він залазив іще на дах».

Півроку тому Олександр Ясенчук отримав прохання від Левка Лук’яненка. Як виявилося – останнє. Нині його виконує: «У них був спільний батько, але різні матері. І тому Левко Григорович казав, що ця історія була не дуже відома. Левко Григорович просив мене знайти, де розстріляний його брат.

Я дізнався, що коли Щорс зайняв Городню, розстріляли близько 70-ти чоловік, і їх усіх поховали в такій місцевості як Піски. Далі не просунулося».

Соратник Левка Лук’яненка Валерій Сарана розповідає про їхню останню зустріч. У Ніжині на конференції: «Вже після конференції нас запросили на чай, на каву. Ми поряд стояли, про щось розмовляли з ним, я вже не пам’ятаю деталі цієї розмови, але потім він каже: хлопці, до мене й до Чепурного звертається, а от що ви конкретно сьогодні зробили для України. Ми так, знаєте, ну, не знали, що нам відповісти, хоча перед нами майже 90-річна людина стоїть, яка має право задати це питання і яка, я не сумніваюся, кожного дня щось робила для України. Ми так знітились, і навіть не знали, що йому відповісти. Оце була така людина, великої мужності, цільна людина, до кінця віддана Україні».

12 травня цього року Левко Лук’яненко востаннє відвідав Чернігів. Студенти технологічного університету Героя України вітали стоячі. Тоді український дисидент сказав: «Дуже важко, бо страшенно розчаровує мене наше населення. І я не думав, що українці, рабство на стільки глибоко в їхніх душах. А це зараз є багато активної молоді. І ця молодь готова битися, боротися, відстоювати українство».

24 серпня, у День Незалежності України, почесному громадянину Чернігівської області Левку Лук’яненку мало б виповнитися 90 років.

 

Передачі


Погода



Курси валют