Get Adobe Flash player

Альонці Буряк терміново потрібна допомога (відео)

«Коли виросту, то стану працювати в лікарні і зніматиму пластирі дітям», — каже Альонка Буряк.  Півроку поневірянь по лікарнях навчили її робити це без болю. А почалось все зі втоми та сонливості — перепади настрою  чернігівської першокласниці  спочатку пояснювали перевантаженням у школі та авітамінозом. Лише через 2 місяці з’ясували справжню причину недуги  — пінеобластому – агресивну пухлину мозку.

Тетяна Бєльська,  перша вчителька: «Альонка Буряк дуже старанна дівчинка, працьовита, вихована, вона з такої відповідальністю відноситься до навчання, їй дуже подобається вчитися».

А ще Альонці подобається танцювати, малювати, грати в шахи і займатися математикою. Альона Буряк: «На шахматах я занималась  — задачи делала, играла с игроками, проигрывала, выигрывала…»

Обов’язково виграти цей бій з хворобою має дівчинка і  на її перемогу чекають однокласники і друзі. Кирило, друг і однокласник: «Я хочу щоб Альона швидше повернулася і щоб вона видужувала і щоб у неї були сили».

Сама мала після опромінення в кіровоградській клініці, переливань крові, двосторонньої пневмонії, численних крапельниць та ін’єкцій мріє про те, аби станцювати танок Міккі Мауса та поварят. І теж хоче швидше повернутися до школи, до своїх друзів.

Альона Буряк: «Если бы их хоть увидеть то…»

Зараз Альонка знаходиться вдома, її посмішку намагається викликати сімейний «дзвіночок» — дворічна сестричка Катеринка. Тим часом родина шукає гроші  —  ріст пухлини зупинили і її згодилися оперувати в Турції.

Юлія Буряк, мати: «Сейчас нам нужно максимально быстро собрать сумму на операцию, потому что есть вероятность, чем дальше тянуть – то она может возобновить рост. То есть если оно возобновит рост, то весь эффект лечения для возможности оперировать, сойдет на нет».

Людмила Ілляшенко, заступник  директора коледжу економіки і технологій ЧНТУ: «Ми шукаємо і звертаємося до щирих і небайдужих людей. Допоможіть, будь ласка, родині нашого викладача».

Альона Буряк: «Сьогодні усе для тебе —

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі — людина,

І хочеш того чи ні —

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні».