Get Adobe Flash player

Пішла з життя відома довгожителька Христина Нагорна (відео)


117 років, згідно з паспортними даними, вона прожила в рідному селі Жадове Семенівского району, де й похована. Христина Нагорна була визнана найстаршою жителькою України, а можливо, була деякий час і найстаршою людиною в світі.

 

Христина Нагорна з села Жадове Семенівського району пішла з життя у п’ятницю 3 листопада в віці 117 років. Її поховали наступного дня в селі на місцевому кладовищі. Це підтвердили в Жадівській сільській раді.

 

Церковно-парафіяльна книга, яка б засвідчувала дату народження Христини Нагорної, не збереглася. Тому в паспорті була вказана дата з її слів – 1 липня 1900 року. Однак усі місцеві жителі вважають, що навіть якщо й була похибка в цих даних, то невелика. Адже приблизно такий вік підтверджували й односельці – а все життя вона прожила в рідному селі.

Валентина Марущенко, секретар Жадівської сільської ради: «Вона говорить, що було свідоцтво, і в неї по свідоцтву записано. Но як такого свідоцтва немає».

Алла Сем’янова, соціальний працівник Семенівського районного територіального центру: «Хто каже, що приписала багато собі: одно врем’я не було документів – погоріли. А хто каже: ну, якщо й приписала – то года два. Тому що ми скільки жили – ми про неї чули і знали».

 

У довгожительки є нащадки – онуки й правнуки, з якими вона, щоправда, практично не спілкувалася. Її доглядала соціальна працівниця.

 

Наші журналісти спілкувалися з Христиною Нагорною за її життя і цікавилися її думкою про причину довголіття. Вона казала, що не знає – до речі, говорила про це з гумором.

Христина Нагорна, довгожителька: «І сама не знаю, чого я довго живу. Тут у мене якась неврядиця».

 

Але впевнено можна сказати, що довгим це життя було всупереч обставинам. Христина Нагорна рано втратила матір, пережила насильницьку колективізацію й Голодомор, які добре пам’ятала, нацистську окупацію; її чоловік загинув на 2-й світовій війні. Працювала в колгоспі.

Христина Нагорна, довгожителька: «І конюхом робила, і дояркою робила, й свинаркою. І проробила я в колхозі, можна казать, тридцять п’ять годов».

 

Ще односельці розповідали, що довгожителька дотримувалася постів. Але вона сама, коли журналісти свого часу спитали у неї життєвих порад, сказала не про харчування або режим, а тільки про те, що слід сумлінно працювати, а інших людей шанувати (як вона висловилася – «учитувать»).

Христина Нагорна, довгожителька: «Учитувать людей – і старих, і молодих. Понятно? Не лайтеся з людями, не забирайте собі на старость клятьби. Нігде нічого не крала; скільки прожила – ніхто ні з чим не ловив; того що я знаю, що воно не моє. Як надо, іду прошу в колхоз – випишіть. Дак так і вам: робите ви на одной роботі, послато вас на роботу – вам надо погомоніть із людьми. Понятно?»

 

Христина Нагорна пережила дві світові війни, розпад Російської імперії, виникнення й розпад СРСР; вона жила в трьох століттях – народилася в ХІХ-му, померла в ХХІ-му. Цілком імовірно, що вона була найстаршою людиною на планеті.