Get Adobe Flash player

Чернігівський гуртожиток для сліпих: в яких умовах живуть люди? (відео)

 

Днями в соціальних мережах з’явилася інформація про те, що в Чернігові гуртожиток  підприємства Українського товариства сліпих є ледь не концтабором для його мешканців. Правдивість інформації перевіряли наші журналісти. Ми виїхали на місце і на власні очі побачили ті умови, в яких живуть сліпі та мало зрячі люди.

 

Гуртожиток для сліпих, що знаходиться у Чернігові по вулиці Менделєєва – неподалік центрального парку культури та відпочинку, знаходиться на балансі  навчально-виробничого підприємства  УТОСу. Про це повідомляє директор підприємства Олексій Комов. Він бачив повідомлення у соцмережах про нелюдські умови проживання сліпих, і повністю не згодний із  коментарями дописувачів.

Олексій  Комов, директор  Чернігівського УВП УТОС: «У нас є проблемы, но то, что было написано, – это неправда. Зачем увязывать наши проблемы с какими-то  закулисными интригами, оппозиционными делами. Мы предприятие, мы живы, мы работаем. Нам тяжело. Но мы ни у кого ничего не просим, но если нам кто-то поможет, мы будем очень рады».

 

В гуртожитку постійно проживають вісім чоловік. Це працівники цього ж підприємства. Перед нашими очима кухня, де розміщена нова пральна машина  — подарунок від волонтерів. Бачимо й одну з  кімнат гуртожитку — виглядає чисто і затишно, а вікна – пластикові. Керівник каже, що  8 років тому старі вікна було замінено на нові.

Олексій  Комов, директор  Чернігівського УВП УТОС: «Я вам сделал экскурсию по общежитию. Вы увидели в каких условиях люди живут. То, что пишется, что люди живут в неимоверно тяжелых условиях – это неправда. Новая стиральная машинка, новая печка, уютные комнаты для проживания. Да, у нас много проблем, но это все происходит на фоне того, что государство уже восемь лет не финансирует наше предприятие, ни копейки не дает на ремонт. Это правда».

 

Однак на прохання показати, де ж жахливі умови проживання — той самий туалет і душ, що на світлинах в Інтернеті, директор відмовився, як і відмовились давати інтерв’ю самі мешканці.  Та нашу увагу привернула одна зі стін гуртожитку, яка, дійсно,  мала плачевний вигляд. Олексій Комов каже, що приміщення гуртожитку вже давно потребує ремонту, адже побудоване ще в 1955 році, але  держава в цьому не допомагає.

Олексій  Комов, директор  Чернігівського УВП УТОС: «Денег, которые выделяет предприятие, хватает на зарплаты, коммунальные платежи, налоги. Все очень дорого. У нас общежитие финансируется на 10% государством —  по коммунальным, все остальное — перекрывает прибыль, которую зарабатывает предприятие. То есть вы думаете, что я сижу и не хотел бы, чтобы у меня люди жили хорошо и красиво, конечно хочу».

 

Не погоджується Олексій Комов і з тим, що сліпі й малозрячі люди нікому не потрібні. Він говорить, що є добрі люди, які  інколи допомагають. За останні роки надходила допомога і від міської влади.

Олексій  Комов, директор  Чернігівського УВП УТОС: «Сказать, что в вольном плавании мы – это не правда. Нам мэрия помогает. В прошлом году дровами нам помогала. У нас система отопления – котлы твердотопливные, мэрия нам помогала. И то, что говорят, что мы никому не нужны: частично — да, мы государству не нужны, но мэрия, по мере возможности, заботится».

 

Проте сліпі дійсно потребують допомоги. Їм необхідні будь-які меблі, не відмовляться і від будівельних матеріалів, аби покращити стан приміщення.