Get Adobe Flash player

Меморіал загиблим під час Другої світової односельцям відкрили у Жукотках (відео)

До цього часу тут знаходився лише пам’ятник полеглим визволителям села, встановлений на братській могилі. Його відреставрували і встановили меморіальні плити з прізвищами односельців, які не повернулися з війни.

 

Останки 17-ти воїнів, які загинули під час визволення села Жукотки Чернігівського району, покояться в братській могилі. На ній у 1957 році було встановлено пам’ятник. А от меморіальних плит з прізвищами загиблих односельців не було. Вони з’явилися лише тепер – через шістдесят років. Силами Михайло-Коцюбинської об’єднаної громади, до якої входять Жукотки, пам’ятник відреставровано. На гранітних плитах викарбувано прізвища 215-ти загиблих жителів сіл Жукотки, Левоньки та Гірманка. В громаді зараз проживають люди із розселеного у 60-х роках під затоплення села Сивки, їхніх пращурів також вшанували. Оксана Голич, голова організації ветеранів сіл Жукотки, Левоньки та Гірманка: «Вирішили окремо зробити колонку на стелі – окремо виділити село Сивки, там 13 чоловік, мабуть це не всі, буде ще доопрацювання, будуть добавлятись».

 

Колись в  Жукотках проживало більше 120-ти ветеранів, зараз залишився один – Олександр Команда. Згадує, на війні було не страшно, страшно зараз, коли згадуєш пережите і побачене. Олександр Команда, ветеран Другої світової війни. «Трупы – рубленные, давленные, переехали техникой. И всё это потом вспомнишь и думаешь, а как, если бы сам туда попал».

 

Боляче говорити про війну Ніні Сінкевич. Четвертий рік її син в зоні АТО, бачить його лише під час відпусток. А на меморіалі прізвища чотирьох її родичів. Ніна Сінкевич, завідувач Жукотківського фельдшерського пункту: «Із батькової лінії два брати рідні не повернулися і з материної також. Хочеться вклонитися низько їм і хочеться вірити, що вони не даром полягли за нашу вітчизну, і діти наші відстоюють її кожен день тех. Не даремно».

 

У Тетяни Загаби під час Другої світової пропали безвісти обидва діда. Бабусі, каже, ніколи їх не поминали, вірили, що повернуться. Ось і повернулися – в граніті. Тетяна Загаба, жителька села Жукотки: «Душу рве емоціями. Це якась гордість, що мій дід наче воскрес – один і другий. Я їх не бачила ніколи, але наче я сьогодні побачила. Я їх тут зустріла».

 

Меморіал знаходиться на символічному місці – біля відновленої громадою церкви. Тож кожного разу, йдучи до храму, жителі Жукоток будуть згадувати загиблих односельців.