Get Adobe Flash player

Чернігівське узороччя – краса, що зникає (відео)

 

Краса, що зникає – чернігівське узороччя намагаються врятувати і зберегти активісти. На підтримку акції вийшло науково-популярне ілюстроване видання, презентоване в Чернігівському національному технологічному університеті.  Наклад альбому-каталогу невеликий – всього 15 примірників, але книга варта уваги не лише спеціалістів, а й широкого кола читачів. Повз якої краси ми проходимо щодня, не помічаючи і не цінуючи її – розповідають наші кореспонденти.

 

Франція — це не лише Ейфелева вежа, Німеччина не обмежується Бранденбурзькою брамою, а Чехія пишається не тільки середньовічним астрономічним годинником. В кожній країні, кожному місті – своя аура, яку створюють люди і… історична забудова. Невеликі провулки, тихі вулички, ошатні оселі, старе каміння під ногами та дерев’яні будинки. Туристи після головних принад намагаються завітати саме в такі місця, аби відчути справжню душу міста. Тож і Чернігів — це не лише Дитинець. А й дерев’яні старі будинки на Станіславського, Михайло-Федорівській, Полуботка, Мстиславській,  П’ятницькій, Гончій. Розкидані по місту, інколи майже не пристосовані до сучасного життя, вони поки що є.

Віктор Величко, мистецтвознавець: «По-перше, це об’єкти, пов’язані з діяльністю видатних діячів історії та культури, це пам’ятки архітектури, зодчества, доби модерну кінця 19-початку 20 ст. По-друге, це пам’ятки, які фактично знайомлять нас з укладом, інтер’єром старосвітського Чернігова».

 

Зібрати їх всіх в один альбом-каталог вирішили викладачі Чернігівського національного технологічного університету. Команда авторів фотографувала, спілкувалася з мешканцями  будинків, збирала історії  їх життя.

Наталія Алєшугіна, доцент кафедри туризму ЧНТУ: «Якщо ми втратимо цю історичну забудов, то втратимо цілий пласт народної культури. Втратимо шарм нашого міста. Адже він є. Походіть вулицями і обов’язково його побачите».

 

Наталія порівнює дерев’яні чернігівські будиночки з перлинами в мушлі, непоміченими, але від того не менш коштовними. Півтора століття тому вони зводилися з такими самими надіями і сподіваннями, як і зараз. Своєрідне коріння для цілих родин.

Ольга Мельник, проректор ЧНТУ: «Ти вкладаєш в будинок і якісь свої мрії, сподівання на те, що дійсно в цьому будинку будуть жити не тільки твої діти, а й можливо і онуки. І радіти від того, що вони проживають саме в Чернігові, в Україні».

 

Зберегти ауру Чернігова закликають патріоти міста.

Віктор Величко, мистецтвознавець: «Дерев’яні будиночки гинуть, вони  можуть залишитися сам на сам з безжальним часом і власниками, яких не турбує і які на свій власний розсуд ремонтують і таке інше».

 

Хоча частина власників робить фаховий ремонт, подекуди навіть реставрує своє житло. З подякою за їх намагання зберегти дух Чернігова і для популяризації пам’яток цивільної культури видано альбом-каталог «Чернігівське узороччя – краса, що зникає» за підтримки Британської ради. Презентована книга має невеликий наклад, всього лише 15 екземплярів, і знайти її можна буде лише в бібліотеках міста.