Get Adobe Flash player

У Чернігові виготовляють латвійський хліб (відео)

 

Спільне з іноземними партнерами підприємство було створено у червні минулого року, а нині вже відкрито пекарню. «Ризький Хліб» — підприємство, на якому працює 65 людей, збільшуватимуться потужності – кількість робочих місць росте. Споживачів у місцевих виробників новий завод не забере, запевняють представники влади, продукція – інша.

Відтепер українці матимуть можливість вживати латвійський хліб, сухарики та чіпси, виготовлені у Чернігові. В обласному центрі відрилася хлібопекарня «Ризький Хліб», яка ви пускає 16 видів виробів. Всю технологію виготовлення дають латвійці, вони ж здійснюють нагляд за її виконанням, а от працівники – місцеві. Зараз їх шістдесят п’ять, зі збільшенням потужностей може дійти до трьохсот. Директор-засновник підприємства Нормунд Боміс називає технологію унікальною, адже на конвеєр змогли поставити ручну роботу, величезних машин тут немає.

НОРМУНД БОМІС, директор-засновник ТОВ «Ризький Хліб»: «У нас многие компании, которые были в Латвии на заводе, спрашивали: «Где ваше обрудование и сколько тонн вы призводите?». Говорю, сейчас спит ночная смена, оборудование – это люди, это ручная работа. В таком объёме, в котором мы собираемся выпекать, это не так просто».

 

Випікання складається з багатьох процесів, починається воно із виготовлення унікальної закваски, що може займати до семи діб. Гарний продукт має бути витриманий, каже генеральний директор товариства «Ризький Хліб» Геннадій Макаренко, деякі види хліба не можна різати раніше, ніж через чотири доби.

ГЕННАДІЙ МАКАРЕНКО, генеральний директор ТОВ «Ризький Хліб»: «После того, как хлеб выпекся, он должен первые сутки остыть в одной камере при определённых температурных режимах, вторые сутки он уже дозревает во второй камере, корочка одинаковая, что сверху, что снизу, в ней хлеб созревает».

 

Випекти – одна справа, а ще треба потрапити зі своїм продуктом на ринок і втриматися там. Латвійський хліб не буде складати конкуренцію чернігівським виробникам, адже він є не основним, а нішовим продуктом, робота майже ручна, тож і ціна відповідна. В Латвії таким чином хліб випікають вже 25 років, спільне з українцями підприємство створили у червні минулого року. Планували в Білій Церкві, та засновник вирішив обрати Чернігів – швидко знайшов порозуміння з владою.

ВАЛЕРІЙ КУЛІЧ, голова облдержадміністрації: «Я сподіваюсь і впевнений, що це перший піонерський наш спільний проект, буде багато ще інших проектів. Вітаємо всіх інвесторів, я хочу переконати всіх, що на Чернігівщині найкращі умови для розвитку бізнесу».

ЮРІС ПОЙКАНС, Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні: «У нас имеется здесь одно из редких почётных консульств, которое здесь активно работает, очень хорошо развиваются межгородские связи, в прошлом году обширная делегация и облгосадминистрации, и мэрии посетила Латвию. Согласен с головой облдержадминистрации – это первый проект такой инвестиционный, который мы реализуем в регионе, и уверен, что не последний».

 

При випіканні хліба підприємство використовує до восьми видів борошна. Геннадій Макаренко звертає увагу на те, що в Україні хоч і виготовляється дуже багато зерна, та хорошого борошна – мало.

ГЕННАДІЙ МАКАРЕНКО, генеральний директор ТОВ «Ризький Хліб»: «Мы имеем проблему с качественными сортами муки. Это реальная проблема, потому что мы не говорим о каких-то специальных сортах, обычный первый сорт пшеничной муки – проблема, обычная ржаная мука – проблема».

ВАЛЕРІЙ КУЛІЧ, голова облдержадміністрації: «Почему мы докатились по качеству муки до такого состояния, потому что все помнят, что до последнего года у нас хлеб была – дотированная вещь, с госрезерва давали муку и так далее. Цена на хлеб была регулированная, и хлебзаводы вынуждены были за счет качества её держать. Дешёвая мука, с килограмма буханка уменьшилась до 800 граммов. Таким образом мы фактически убили все мини-пекарни, которые начали зарождаться в 90-х годах».

 

У людини має бути вибір: яку, за якою ціною і в якій кількості продукцію купувати, впевнений Валерій Куліч. А кожне нове підприємство – це і робочі місця, і податки до місцевого бюджету.