Get Adobe Flash player

На Чернігівщині визначили кращого лісоруба (відео)

Конкурс звалювальників лісу в області відбувається традиційно, переможець їде на всеукраїнські змагання. Професія звалювальника – одна з найнебезпечніших, тож головна мета конкурсу не лише визначити, хто з учасників найкраще вправляється з бензопилою, а й проконтролювати техніку безпеки.

 

Кращі лісоруби державних лісогосподарських підприємств області щороку традиційно з’їжджаються на конкурс звалювальників лісу. Цього разу двадцяті – ювілейні – професійні змагання відбували на території Ічнянського лісництва, яке входить до Прилуцького держлісгоспу. Після урочистого відкриття – до роботи. Завдань у конкурсі п’ять, перше – найважливіше і найскладніше – звалювання дерева. Основний критерій тут – точність валки і параметри пенька. Петро Приходько, головний суддя змагань: «Ліс уже дозрів, звалить – і небезпечно, і кваліфікація так проявляється на цій вправі саме вище». Сергій Щуліпенко, звалювальник лісу ДП «Холминське лісове господарство»: «Тут усі професіонали, усі на рівних, а то вже кому як загалом повезе».

 

Цього року, кажуть учасники, ділянку обрано дуже складну – сосни ростуть щільно, тому навіть досвідченим професіоналам нелегко. У деяких учасників спиляне дерево навіть не падало одразу, а застрягало між іншими. Петро Приходько: «Нюансів багато таких. Не космічна техніка, але десь щось не врахував, дерево трошки напрямок змінило і маємо такий результат».

 

Професія звалювальника – одна з найнебезпечніших, лісоруби мають бути не лише фізично витривалими, а й обережними. А ще – від них залежить фінансовий стан лісгоспів, адже пошкоджена деревина здешевлюється. Андрій Данько, директор ДП «Прилуцьке лісове господарство»: «Не завжди майстер може стояти біля зварювальника, десь підказувати, розказувати, тому звалювальник повинен знати і ГОСТи, які сортименти відбираються, і що відбирати краще, щоб потім лісгосп міг його реалізувати в подальшому».

 

Якість роботи звалювальників показували і наступні чотири конкурси: монтаж нового ланцюга бензопили, точне розкряжування, розпилювання комбінованим різом та обрізування гілок. До будь-яких змагань потрібно готуватися, та в учасників такого конкурсу запитання про підготовку викликає посмішку. Іван Шевченко, звалювальник лісу ДП «Добрянське лісове господарство»: «Як ми готувалися? Працюємо в лісі, готувалися також в лісі, на своїй ділянці».  Олександр Маляренко, звалювальник лісу ДП «Корюківське лісове господарство»:

«Где-то день буквально, попробовал немножко, вспомнил сам принцип валки дерева, раскрыжёвки». Сергій Щуліпенко, звалювальник лісу ДП «Холминське лісове господарство»: «Працюємо просто в лісі, і уже по ходу праці трошки. Десь повалить в одне місце стараєшся, так само і гілки відокремлюєш, так само навики набиваються».

 

Сергій Щуліпенко у лісовому господарстві вже більше 20-ти років, перші місця в конкурсі звалювальників здобував неодноразово, переміг і цього разу. Друге місце у Віталія Туза з Городнянського лісгоспу, третє – у Олександра Маляренка з Корюківки. Різниця у балах невелика, тож хто буде серед призерів було незрозуміло до останнього. Олександр Маляренко: «Нормально выступил, то, чего ожидал, в принципе, получилось». Віталій Туз, звалювальник лісу ДП «Городнянське лісове господарство»: «Я вже сьомий раз сюди, займав четверті, п’яті, сьомі місця, було, що й до третього доходив, а по очках не виходило – нерви. А цей рік фортуна вже на нашому боці».

 

Переможець обласних змагань поїде на всеукраїнські. Для Сергія Щуліпенка конкурс на рівні держави буде вже п’ятим.