Get Adobe Flash player

Чи запрацює Національна стратегія поводження з відходами? (відео)

Країна захлинається у власних відходах – не тільки у великих містах є санкціоновані сміттєзвалища,  а й у кожному містечку і навіть селі є своє, щоправда стихійне. І, як показав досвід, міста, містечка і селища кожне окремо не можуть справитись із своєю сміттєвою проблемою і вона стає національною. Національну стратегію поводження з відходами, яка потрібна була вже років надцять тому, уряд розраховує прийняти нарешті цього року. Чи врятує вона країну зі сміттєвого колапсу?

 

На сайті Міністерства екології України можна знайти поки-що проект Національної стратегії поводження з відходами і  поки-що в технічній редакції. Жовтим шрифтом виділені ті пункти, стосовно яких поки-що нема остаточного рішення. Едуард Кругляк, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ: «Програму цю мають відправити на ОДА, щоб і вони дали поштовх до змін».

 

Поки країна жила без єдиної національної стратегії поводження з відходами, відходи стали національною проблемою. Мова навіть не йде про переробку – просто зі зберіганням сміття перестали справлятись великі міста, у яких є не тільки офіційні полігони побутових відходів, а й по декілька стихійних сміттєзвалищ. Олександр Кодола, народний депутат України: «У нас зараз катастрофічна ситуація – в тисячі разів перевищена кількість стихійних сміттєзвалищ, в кожному населеному пункті є своя мусорка. Згідно національної стратегії, у нашій країні їх повинно бути кілька сотень – 300-400 легалізованих сміттєзвалищ». Едуард Кругляк: «Ми категоричні сьогодні, і я особисто проти того, щоб кожне місто і містечко мало полігон, бо це все перетворюється на несанкціоновані звалища. Тобто по цій національній стратегії буде планування в залежності від області, і це повинна бути ініціатива ОДА і міста. Буде будуватись регіональний завод – сміттєпереробний чи сміттєспалювальний – залежно від регіону. І будуть так звані регіональні полігони, де будуть заховані пласти, і пункти сортування, куди буде складатись сміття і перевозитись».

 

Поводження з різними видами відходів у стратегії розписане в окремих розділах: муніципальні відходи, промислові, відходи будівництва та знесення, сільськогосподарські, небезпечні і особливі види відходів, до яких віднесли, приміром, акумулятори, транспортні засоби з випрацюваним ресурсом, медичні відходи і каналізаційні відходи.

 

За концепцією, в країні має бути налагоджене повторне використання і переробка побутових відходів у папір, картон, пластик, скло і метал; для відходів будівництва і знесення має бути створений вторинний ринок; до 2025 року Україна має відмовитись від захоронення решток тварин у галузі сільського господарства, а рослинну біомасу використовувати як джерело енергії, а не спалювати на полях і забруднювати повітря. І один із принципів стратегії — «забруднювач платить», тобто за утилізацію відходів фінансову відповідальність несуть їх виробники. Едуард Кругляк: «В кожному товарі вже закладена утилізація  -в батарейці, в телевізорі, в кока-колі в бутилці теж є, тільки треба ці кошти забирати з виробників».

 

Спалювання чи переробка сміття? Автори стратегії обіцяють, що спалювання відходів буде дозволене тільки на тих заводах, технічні стандарти яких зможуть захистити навколишнє середовище. І сміттєпереробний завод, каже Едуард Кругляк, побудувати дешевше. Едуард Кругляк: «Для Чернігова, я скажу, сміттєпереробний завод по об’ємам міста, якщо без посередників і всіх цих  «працювати по-українськи», то такий завод в Іспанії коштує 10 мільйонів євро. «Під ключ».

 

Відповідальність  за організацію роздільного збору відходів, які підлягають переробці, з домашніх господарств нестимуть місцеві органи влади. Але чи врятує стратегія країну від сміттєвого колапсу, залежить не тільки від її авторів і призначених виконавців, а від кожного, хто не полінується у власній хаті розсортувати власне сміття, і тим більше не викине мішок із ним де-небудь на узбіччі. Едуард Кругляк: «Нам треба з Міністерством освіти об’єднати, мабуть, зусилля, і проводити уроки екологічної етики з 1-го класу, а може, і з дитсадка».