Get Adobe Flash player

Ікона-оберіг Марини Кондратенко (відео)

Створити ікону-оберіг, яка б захищала наших військових на фронті, вирішила чернігівська художниця Марина Кондратенко. Благословення від священиків є, робота розпочалася, залишилося лише знайти кошти на виготовлення. Пані Марина займається іконописом уже десять років, і за цей час їхні з напарником роботи встигли роз’їхатися по всій Україні, є замовлення з-за кордону. А ще художниця пише поезію – для душі.

 

Марина Кондратенко складає вірші з дитинства, хоча жодного разу не друкувалася. Її професія – художник. Вважає, творчість – на генному рівні, адже олівець вперше взяла до рік у два роки, і з того часу не відпускає. Марина Кондратенко, художниця, поетеса: «По материнской линии я происхожу из рода Антиох-Вербицких. Николай Андреевич Антиох-Вербицкий – это соавтор гимна Украины. И все в этом роду писали. И стихи, и прозу, и много было художников».

 

Та обрати для себе щось одне – поезію чи художню творчість не може, каже, це споріднені речі. І фарбами, і поетичними рядками створюються образи. Марина Кондратенко: «Эти образы сначала возникают у тебя в сознании, а потом они выливаются либо красками, либо на бумаге в виде стихотворных форм. И напрямую от тебя это не зависит. Я воспринимаю это, как некое таинство, это приходит сверху, и ты просто делаешь то, что тебе уже дано – записываешь и зарисовываешь».

 

В дитинстві Марина Кондратенко дуже любила книжки, коли ще сама не вміла читати із задоволенням слухала і розглядала ілюстрації. А коли виросла, стала ілюстратором. Працювала в Києві у редакції журналу «Пізнайко», в інших виданнях, в тому числі і за кордоном. З її роботами випущено безліч листівок, журналів, книжок. Збірник листівок «Легенди Чернігівщини» — також авторства пані Марини, вона не тільки робила ілюстрації, а й збирала самі легенди. Мріє, щоб була випущена ціла книга подібного змісту. Марина Кондратенко: «Легенды позникали не на пустом месте, в их основу положены исторические факты или яркие личности, которые оставили отпечаток в жизни своего народа. И эту информацию хотелось бы привнести в наше сегодняшнее, потому что без прошлого невозможно нормальное, достойное сегодняшнее».

 

Уже десять років Марина Кондратенко пише ікони. У майстерні працюють разом із напарником, познайомилися в храмі. Ікони, створені ними, знаходяться у різних містах України і навіть за кордоном. Перед початком кожної роботи обов’язково беруть  благословення. Марина Кондратенко: «Ты когда пишешь икону, ты входишь в определённое состояние душевное и духовное, которое должно передаваться тем, кто эти иконы видит и перед ними молится».

 

Матеріали художники використовують різні, традиційно — це дерево, проте залежить від стилю й техніки. Разом з іконописцями працюють різьбяр та золотильник. Вирішили також створити ікону-оберіг, яка б захищала наших військових, розробили її спеціально. Марина Кондратенко: «Покрова Божьей Матери – икона была казацкая. И на базе этой информации и этой иконы разработана икона современная. По смыслу там казаки передают знамя в руки АТОшников. Мы взяли благословение, показывали предварительно икон батюшкам, это всё согласовано. И хотим, чтобы её освятили и помогли нам с печатью этой иконы».

 

Захисникам України Марина присвячує і поезію. Великим потрясінням було, коли російський актор приїжджав «постріляти» у наших хлопців задля розваги. Тоді написала вірш «Два шляхи».

 

Зла в нашому світі не більше, ніж добра, вважає мисткиня. Та це зло процвітає через байдужість. Тому всім людям бажає не бути байдужими. А ще не конфліктувати, а прагнути миру – внутрішнього і зовнішнього.