Get Adobe Flash player

П’ятий рік українські миротворці виконують спецзавдання в Конго (відео)

 

10 сантиметрів піщаної пилюки, кількатижневі дощі, які перетворюють все навкруги на глиняну пастку, місцеві дітлахи, які просять їсти і спека. Вони служать у чужому не тільки кліматичному, а й культурному, релігійному і побутовому середовищі. В Міжнародний день миротворців ООН — сюжет за матеріалами, знятими самими миротворцями в Конго.

 

Одна із найкровопролитніших воєн  у світовій історії і найбільший смертоносний конфлікт з часів Другої Світової — Друга конголезька, або Велика африканська, війна: в найактивніший її період з 1998 до 2002 року на території Демократичної Республіки Конго воювало більше двадцяти збройних груп з 9 держав. В результаті війни та після неї — в основному від хвороб та голоду — загинуло 5,4 мільйони людей.

 

В наступні роки в Конго тривав жорстокий збройний конфлікт між урядом та групами повстанців. Сьогодні ситуація в країні дещо стабілізувалась, кажуть українські миротворці, проте незаконні збройні формування все ж продовжують турбувати місцеве населення. Саме тому в Конго зараз дислокується найбільша кількість іноземних контингентів, ніж будь-де на планеті, і вже п’ятий рік під егідою сил місії Організації Об’єднаних Націй спецзавдання виконують і українські миротворці, в тому числі і чернігівські.

 

Для багатьох із них миротворча місія в чужій країні, а значить у чужому не тільки кліматичному, а й культурному, релігійному і побутовому середовищі, не перша.

Сергій Даниленко, миротворець: «Був начальником складу автомобільного та бронетехнічного майна, нікуди не виїжджав, увесь час у таборі був, в наряди ходив як усі».

 

В Конго, каже Сергій Даниленко, менше комарів, які можуть переносити інфекційні хвороби, ніж на місці його попередньої служби в Ліберії, але тут вони небезпечніші.

 

Стрілка-кулеметника Володимира Родіонова, який в 2004-2005 роках був у місії НАТО в Іраку, в обох країнах найбільше вразили злидні.

Володимир Родіонов, миротворець: «Больше всего поразила нищета — голопупенки бегают. — Тоже бігають їсти просять? — Да, но там меньше, тут хуже. И дожди такие — как зальет все вокруг, все глиной становится — не пролезть. Мы в Ираке были патрульным взводом, выполняли патрули и конвои, охрану объектов, стычки какие-то минимальные были».

 

За плечима бортового техніка і інструктора МІ-8 Василя Прокопчука декілька миротворчих місій, перша була в Сьєрра-Леоне.

Василь Прокопчук, миротворець: «Вперше як прилетіли туди — там піска сантиметрів 10, жарища невиносіма у порівнянні з Конго. Там набагато було жарче. Ми продукти возили, людей, перекидали десантників, в Ліберії в 1-шу ротацію і зачистка території була».

 

Бійці 18-го окремого вертолітного загону практично кожного дня проводять повітряне патрулювання, перевозять персонал ООН, цивільних та вантажі, транспортують важкопоранених миротворців, силу ж можуть застосовувати лише в разі загострення ситуації. В Конго на сьогоднішній день найбільший вітчизняний миротворчий контингент, бійці якого проходять військову службу за 6000 кілометрів від рідної землі.