Get Adobe Flash player

Розсекречені архівні справи репресованих у часи Великого терору (відео)

 

Розсекречені архівні документи «особливої трійки» НКВС уперше експонуються в обласному архіві області. До Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні відзначається 21 травня, в обласному архіві підготували фотодокументальну виставку «Великий терор: документи свідчать».

 

Архівні слідчі справи жителів Чернігівщини, які пройшли катівні НКВС, жертви Великого терору 1937-1938 років. Постанови про проведення обшуку, ордери на обшук та арешт. Вирок: перша категорія – розстріляти, друга — направити на засудження. До обласного архіву ці справи потрапили у 90-х роках (передала Служба безпеки України), і тільки у 2015 році доступ до них відкрили. Усього в обласному архіві таких документів близько 12,5 тисяч. Частина з них – в експозиції «Великий терор: документи свідчать».

Наталія Лобанова, заступник директора Державного архіву області: «Це документи осіб, які були засуджені позасудовими органами, так званою «особливою трійкою» НКВС, якій були розв’язані фактично руки після видання наказу керівника НКВС. Необхідно було проводити репресії до осіб, які в минулому були куркулями, або карні злочинці, або ж мали контрреволюційне налаштування».

 

Архівні документи свідчать, репресії застосовувалися до усіх, незалежно від віку та соціального становища. Ось справа відомого тоді у Чернігові Степана Баран-Бутовича – репресованого історика-краєзнавця. Ще одна справа — есера Тимофія Трегубова, засудженого до розстрілу за антирадянські висловлювання, до НКВС доніс хтось із односельців. Унікальна справа тим, що до неї додавалися особисті документи.

Наталія Лобанова, заступник директора Державного архіву області: «Саме от у справі Трегубова є щоденники, де наявна досить цікава інформація – його роздуми про те, що відбувалося на той час в державі. Він багато писав про те, що в газетах друкується одна інформація (що в нас стаханівців багато), але у людей нема по два тижні хліба і немає грошей, не видаються пенсії. Йому задавали запитання з приводу того, перед ким він виступав отак антирадянсько налаштований, то він говорив про те, що я ніде не виступав, я лише говорив із своїми мешканцями села Вересоч».

 

Ще одна справа історика Павла Федоренка, який вів листування із Михайлом Грушевським.

 

Усього на виставці представлено близько п’ятдесяти сканів архівних документів. Також є оригінали документів. Експонуватиметься виставка близько місяця.