Get Adobe Flash player

Війна: доля Тетяни Брагіної (відео)

Голод і війна назавжди змінили життя українців. Змінили вони і життя звичайної жінки. Довгожителька Тетяна Брагіна пам’ятає всі ті страшні події, ніби це було вчора. Під час Голодомору втратила двох маленьких братів, а Друга світова забрала і старшого брата Григорія. Та у житті Тетяни Степанівни є дві найбільші пристрасті: вишивання та поезія. Вона з задоволенням декламує вірші Шевченка і ділиться секретами свого рукоділля.

 

Тетяні Степанівні вже пішов 97 рік. Жінка з роками втратила зір, але руки і досі все пам’ятають. Молодою для неї не існувало більшого задоволення, ніж читати вірші та вишивати.

 

Вдома донька Тетяни Степанівни зберігає вишиті рушники, сорочки, серветки. Багато чого було вже подаровано або продано. Вишивати Тетяну Степанівну навчила мати ще у малому віці. Вона з задоволенням ходила до школи і читала вірші Шевченка. Але у село прийшов голод.

 

Після Голодомору, згадує Тетяна Степанівна, життя було важке. Малими разом з братом постійно шукали, де дістати хоч трохи їжі для батьків та себе. Загалом у родині було четверо дітей, вони з братом найстарші.

 

А молоді роки жінці довелось провести на війні. Брат пішов на фронт, а вона залишилась допомагати військовим недалеко від рідного села.

 

Сьогодні жінка живе разом із дочкою. Ще двоє синів живуть з родинами у іншому місті. Війна і голод залишили у її пам’яті страшні спогади. Їх донька ветерана Галина Брагіна збирає у своїх віршах. Каже, це забувати не можна.

 

Тетяна Степанівна захоплюється поезією доньки, з задоволенням слухає. Й досі пам’ятає всі вірші Шевченка, їх вона розповідає онукам.