Get Adobe Flash player

Виставу «Як боги впадуть, то безпечно не буде» показали у Чернігові (відео)

 

Шматочок Англії віднайшли на Чернігівщині херсонські режисер та художниця. Сестри Вікторія та Ольга Філончук взялися за постановку новітньої англійської драми. «Як боги впадуть, то безпечно не буде» Сельми Дімітрієвич презентували на сцені Чернігівського облмуздрамтеатру. Вистава експериментальна, а от чи зрозумів задум режисера глядач – в наступному сюжеті.

 

Виставу англійського драматурга Сельми Дімітрієвич поставили на сцені Чернігівського облмуздрамтеатру. Долучитися до сучасної західноєвропейської драматургії наш глядач зміг завдяки підтримці Британської ради в Україні.

Вікторія Філончук, режисер-постановник: «Я вже співпрацювала з цим театром. Я вже ставила тут п’єсу сучасного польського драматурга Міхала Вальчека «Пісочниця». Оскільки співпраця була плідною, дружньою, то коли оголосили конкурс від Британської ради для молодих режисерів, треба було, щоб підтримав проект будь-який театр, я звернулась саме до чернігівського театру, до Андрія Ренатовича Бакірова. Він прочитав п’єсу і ми вже разом подавалися на цей конкурс».

 

Вистава — плід творчих дуетів: режисера та художника-постановника сестер Вікторії та Ольги Філончук й акторок Чернігівського облмуздрамтеатру Наталії Максименко та Тетяни Шумейко.

 

Відносини матері і доньки, звичайні побутові ситуації, людські страхи та переживання. Історія універсальна, тому і зрозуміла будь-якому глядачеві, без поправки на вік чи менталітет. Її однаково сприйматимуть глядачі і в Англії, і в Україні.

Вікторія Філончук, режисер-постановник: «Ця п’єса мене особисто зачепила, вона стосується відносин між матір’ю і донькою. Для мене це близько, у мене є мама і молодша сестра. Мені ця п’єса здалася цікавою за формою, поки що не буду розкривати секрети, там побачите, за побудовою сцен».

Андрій Бакіров, головний режисер та художній керівник облмуздрамтеатру ім. Шевченка: «Наш театр вперше приймає участь у такого роду програмах, тому дуже приємно, що нас підтримали. Завдяки чомусь здійснилась ця постановка і сьогодні ви побачите перші плоди цієї співпраці чернігівського театру і Британської ради. Дуже сподіваємося, що ця співпраця буде на багато років і ми ще не одноразово будемо приймати і брати участь у подібних програмах».

 

П’єса на двох. Одна кімната, чотири сцени. Останні хвилини життя матері, неприйняття ситуації, примирення та вже потім знайдене порозуміння.

 

П’єса британська, а от погляд на події в ній український. Вікторія Філончук вдало поєднала гру тіні та світла, відеоінсталяції. Ідея не нова, але в даній постановці дуже цікава, переконаний театральний критик Сергій Васильєв.

Сергій Васильєв, театральний критик: «І якраз тінь. І взагалі цей прийом, він дуже точний. Він виявляє сутність персонажів і дозволяє акторам грати більш театрально ці сцени, більш гротесково такі сцени. Тобто змінити від побутової манери спілкування до такої більш активної, більш театральної. Більш ексцентричної манери».

 

Над виставою працювалося легко, запевняють акторки. Вистава експериментальна, тож підхід до неї теж був не традиційним.

Тетяна Шумейко, акторка: «Очень интересно и очень весело.

Наталія  Максименко – акторка (Цікаво, глибоко і весело було, і сумно було, і спокійно і неспокійно, і ми власне до сих пір ще в пошуках. Пошуки порозуміння в чотирьох картинах, от пошуки ще тривають, і сьогодні зранку пошуки, і зараз ще пошук, і завтра на репетиції, я думаю, знову будуть пошуки. Тобто ця вистава, вона буде в процесі завжди».

 

Хоча дана вистава драматична, переконана режисер, її не варто сприймати лише з позиції втрати. Передусім глядач має замислитись – таке завдання «максимум» ставила для себе творча група.

Вікторія Філончук, режисер-постановник: «Для мене найголовніше, щоб у людини, у якої були втрати близьких людей у житті, щоб вони не виходили без надії, без якогось світла в душі, щоб дійсно вони відчували якесь полегшення, щоб вони не почували себе самотніми у своїх втратах, щоб вистава, незважаючи на свою драматичність, щоб вона давала якусь надію».